ПРЕДИКТОРЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ПСИХОПАТОЛОГИИ В ОТДАЛЕННОМ ПЕРИОДЕ ЧМТ

Аннотация

Метою дослідження стала спроба знайти клінічні передумови виникнення важких наслідків (недоумства, продуктивної психопатології) ЧМТ. Обстежено 437 пацієнтів з давністю захворювання від 1 року до 15 років. Досліджувані в 39% випадків перенесли забій, в 61% випадків - струс головного мозку. За характером психічних розладів досліджувані розподілялися наступним чином: у 119 (27%) пацієнтів переважали галюцинаторно-параноїдні розлади, у 70 (16%) - тривожні, у 48 (11%) - депресивні, у 22 (5%) - маніакальні, у 178 (41%) - когнітивні порушення. Контрольна група була представлена хворими, з ЧМТ, що призвела до віддалених наслідків (72 особи). У всіх спостережуваних пацієнтів основної групи було проведено детальне клініко-психопатологічне, неврологічне обстеження, нейропсихологічне дослідження, інструментальне (МРТ і КТ). Дослідження пацієнтів проводилося в динаміці. У міру можливості починалося дослідження пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму в термін не більше року і тривало не менше 3-х років. Проведене лонгітудинальне дослідження дозволяє припустити, що предикторами психопатологічних наслідків ЧМТ можуть служити преморбідні особистісні характеристики пацієнтів, перинатальна патологія хворих, локалізація посттравматичного вогнища, порушення сну, стійкі порушення когнітивного научіння і розлади емоційної пам’яті